Drop Down MenusCSS Drop Down MenuPure CSS Dropdown Menu

Сторінка психолога

Акція "Мудрі повчання"
Тренінг
Поради першокурсникам
Поради викладачам
Поради батькам

Зупинимо СНІД, доки він не зупинив нас
В усьому світі 1 грудня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця  глобальна епідемія. Винятком не став і наш навчальний заклад. З метою профілактичної роботи студентами  ІV курсу  спеціальності «Лікувальна справа» під керівництвом кураторів Пасічнюк І.М., Ничипорчук С.О. було проведено інформативно-просвітницьку акцію «Зупинимо СНІД, доки він не зупинив нас». В рамках акції оформлено інформаційний куточок в холі; практичним психологом проведено годину спілкування в гуртожитку «СНІД – смертельна загроза людству. Знати, щоб жити», з використанням презентації та відеороликів.
Для молодших студентів дайджест-групою випускників було підготовлено інформаційні буклети, проведено  міні лекції з метою профілактики інфікування ВІЛ, формування толерантного ставлення до людей з ВІЛ; виховання почуття відповідальності за власну поведінку та ведення здорового способу життя. Адже зрозуміло, що студенти зовсім по-іншому сприймають інформацію, яку отримують від  батьків та викладачів, ніж ту, якою з ними діляться їхні старші товариші.
Також студенти роздавали червоні стрічки на знак толерантності до ВІЛ – позитивних людей, бо  червона стрічка є символом боротьби зі СНІДом. Завершилася акція запаленням свічок у вигляді стрічки в знак памяті про померлих від СНІДу та застороги від цієї чуми.

Сподіваємось, що кожен, хто прийняв участь в даній акції, усвідомив  всю небезпеку, яку несе в собі СНІД і зробить все можливе, щоб вберегти себе і своїх близьких від цієї страшної хвороби. Зупинимо СНІД разом!
День посмінки
На сторінках міжнародного календаря є такий день - Всесвітній день посмішки, в який нас закликають вкрай позитивно впливати на наш з вами настрій.  А як же найкраще відсвяткувати цей день?  Звичайно ж насміятися досхочу!
Саме з цією метою минулої пятниці практичним психологом та студентами нашого навчального закладу були проведені лекторії, експрес опитування та флешмоб на тему: «Подаруй посмішку». Не дивлячись на похмуру погоду студенти, викладачі та прості перехожі із задоволенням порадували нас усміхненими обличчями, а взамін отримали чудові «смайлики».  Студенти ІІ курсу спеціалізації «Лікувальна справа» створили вітальну листівку у вигляді веселого «смайла». А на лекторіях зрозуміли  чим же такий корисний сміх і навіщо йому присвячують так багато дат? І ось чому:
1. Сміх продовжує життя. Навіть хвилинка щирого сміху змусить Тебе забути про негаразди, нудні сірі будні та розчарування. Згадався анекдот? Не ховай усмішки — рівень гормонів радості підвищився.
2. Під час сміху працюють 80 груп м’язів. Тож якщо будеш сміятися протягом 10-15 хвилин щодня, струнка фігура тобі гарантована. Ще б пак, адже вони рівноцінні півгодинному тренуванню в спортзалі. Особливо Тобі подякує осанка — сміх неабияк зміцнює м’язи ніг та спини.
3.  Невгамовні сміхуни рідше хворіють. Адже всі проблеми зі здоров’ям від стресів, саме від них і захищає сміх.
4. Сміх легко заспокоїть нерви. Щирий сміх прирівнюється до прогулянки красивим лісом.
5. Вічно усміхнений — вічно молодий! Існує міф, що потрібно стримувати сміх, бо буде багато зморшок. Насправді ж навпаки! Сміх тонізує м’язи обличчя, забезпечує прилив крові, а тому старіння шкіри призупиняється.
6. Серце також хоче сміху! Веселі сангвініки порівняно з похмурими меланхоліками доживають до глибокої старості та на 40 % менше страждають захворюваннями серцево-судинної системи.
Посміхніться, подаруйте собі гарний настрій. Поділіться посмішкою з рідними, друзями, товаришами, не забудьте посміхнутися людям по дорозі. Це не складно. Це зробить ваш день, і життя загалом,  набагато приємнішим. 

Акція "Мудрі повчання"
23 квітня в нашій країні відзначається Всеукраїнський день психолога.
Фахівці стверджують, що без психології у наш непростий час не можуть бути вирішені багато життєво важливих проблем людства. Психологи кажуть, наприклад, що економіка і фінанси прямо залежать від настрою і психології людей (за це відкриття  вчених було присуджено дві Нобелівські премії).
До речі, знаменитий психолог минулого століття Жан Піаже передбачив, що у XXI сторіччі психологія стане провідною наукою. Судячи з усього, його прогноз починає збуватися.
Саме тому, напередодні  Дня психолога була проведена акція «Мудрі повчання». Помічники психолога пропонували викладачам і студентам вибрати з чарівної скриньки мудрі слова великих людей, які в подальшому обов’язково знадобляться в житті та будуть  повчальними для них.

Також студенти старших курсів,  які вже вивчили  курс психології, провели міні-лекції для студентів молодших курсів, де розповіли про цікаві факти з психології людини; про важливість обіймів у нашому житті та про особливості тренування пам’яті. На перервах всім охочим роздавали буклети. Вся акція пройшла під девізом «Знання психології робить життя складнішим, а застосування – простішим».















Тренінг
Минулого тижня у гуртожитку практичним психологом та вихователем був проведений тренінг на тему: «Я - людина, моє життя прекрасне!» Метою заняття було формування життєвих цінностей, позитивного погляду на подолання життєвих труднощів  та впевненості в собі. Під час  вправи «Мій портрет у  променях сонця», спробували відповісти на запитання: «Чому я заслуговую поваги?», а також підвищити свою самооцінку. Студенти мали можливість поговорити про життєві труднощі і способи їх рішення.  А ще про те,  як  допомогти  один одному, якщо хтось опинився у важкій  життєвій ситуації. Учасники тренінгу зрозуміли, що кожна проблема - це камінь, який життя кидає в них, але ступаючи цими каменям, вони можуть перейти бурхливий потік.





В Україні все голосніше говорять про "суїцидальні групи", куратори яких навмисно і свідомо доводять підлітків до самогубства. Не винятком є і підлітки нашої області. Тому в рамках просвітницької та профілактичної роботи психологом був проведений проблемний семінар на тему: «Що таке «Синій кит» і «чому підлітки виконують завдання гри». Викладачі отримали рекомендації про те, що саме у поведінці студентів може бути тривожним дзвіночком:
-  раптова зміна поведінки, поява таємниць, враження, що дитина щось приховує;
-  коли дитина відмовляється спілкуватися, не йде на контакт;
- якщо істотно зростає час, проведений в інтернеті, коли дитина починає спілкуватися в мережах уночі;
-  агресія і різкі зміни емоцій;
- тривале перебування в пригніченому стан і розчарування, сум, смуток і депресія.
Варто памятати, що безпричинно дитина ніколи не буде вступати до таких спільнот та завдавати собі шкоди. Все залежить від того, наскільки вона щаслива у своєму оточенні.
У роботі з дітьми з тривожністю необхідно:
·        Постійно  підбадьорювати , заохочувати  демонструвати впевненість у їхньому успіху, у їхніх можливостях;
·        Виховувати правильне ставлення до результатів своєї діяльності, уміння правильно  оцінити їх, опосередковано ставитися до власних успіхів, невдач, не боятися помилок, використовувати їх для розвитку діяльності;
·        Формувати правильне ставлення до результатів  діяльності інших дітей;
·        Розширювати і збагачувати  навички спілкування з дорослими й однолітками, розвивати адекватне ставлення до оцінок і думок інших людей;
·        Щоб перебороти скутість, потрібно допомагати дитині розслаблюватися, знімати напругу  за допомогою рухливих ігор, музики, спортивних вправ;
·        Не сваріть дитину за те, що вона посміла ображатися  на вас. Навпаки, поставтеся до неї, до її обурення з розумінням і повагою: допоможіть їй усвідомити і сформулювати  свої  претензії до вас.
·        Тільки тоді, коли емоції згаснуть, розкажіть дитині про те, як ви переживали, коли вона виявляла свій гнів. Знайдіть разом із нею вдалу  форму висловлювання претензій .

·        Поспостерігайте за собою. Дуже часто ми самі виховуємо своє роздратування, терпимо його доти, доки воно не вибухне, як вулкан, яким уже не можна керувати. Набагато легше й корисніше вчасно помітити своє незадоволення і проявити його так, щоб не принизити дитину, не звинуватити, а просто виявити своє незадоволення.
Кілька порад батькам із формування в дітей адекватної самооцінки:
·        Не оберігайте дитину від повсякденних справ, не прагніть вирішувати за неї всі проблеми. Нехай дитина виконує  доручені їй  завдання і одержує задоволення від зробленого.
·        Не перехвалюйте  дитини, але ї не забувайте заохочувати її,  коли вона цього заслуговує.
·        Заохочуйте  в дитині  ініціативу. Нехай вона буде лідером усіх починань, але також покажіть, що інші можуть бути краще її.
·        Не забувайте  заохочувати  інших у присутності дитини. Підкресліть успіхи іншого і покажіть, що ваша дитина також може досягти цього.
·        Показуйте своїм  прикладом адекватність ставлення до успіхів і невдач. Оцінюйте у голос  свої можливості й результати справи.

·        Не  порівнюйте  дитини  з іншими дітьми. Порівнюйте  її  із  самою собою (тією, якою вона була вчора чи, можливо, буде завтра).


Кілька порад батькам замкнутих дітей:
·        Розширюйте коло спілкування вашої дитини, знайомте її з новими людьми.
·        Підкреслюйте  переваги і користь  спілкування, розповідайте дитині, що нового й цікавого ви довідалися, а також, яке задоволення ви одержали, спілкуючись з тією чи іншою людиною.
·        Прагніть самі  стати для дитини прикладом людини,  що ефективно спілкується.
Принципи спілкування з агресивними дітьми:
·       Пам'ятайте, що заборона й підвищення голосу – найнеефективніші способи подолання агресивності. Тільки зрозумівши  причини  агресивності і знявши їх, ви можете сподіватися, що агресивність дитини буде знижена.
·       Дайте можливість вихлюпнути свою агресію, спрямувати  її  на інші об’єкти. Дозвольте  їй  побити подушку  або  розірвати  «портрет»  її ворога і ви побачите, що в реальному житті агресивність у даний момент знизилася.
·       Показуйте  дитині особистий  приклад  ефективної поведінки. Не допускайте  при  ній  вибухів  гніву.
·       Важливо, щоб дитина  повсякчас  почувала,  що  ви любите, цінуєте і приймаєте  її.  Не соромтеся  зайвий раз  її  приголубити або пожаліти. Нехай вона бачить, що потрібна  й  важлива для вас.
Поради батькам конфліктних дітей
·       Стримуйте  прагнення  дитини  провокувати  сварки  з  іншими. Треба звертати  увагу  на  недоброзичливі  погляди  один  на  одного або бурмотіння  собі  під  ніс. Звичайно,  в усіх батьків  бувають моменти, коли ніколи  й  неможливо  контролювати  дітей.  І тоді найчастіше виникають «бурі».
·       Не намагайтеся  припинити  сварку,  обвинувативши  іншу дитину в її виникненні і захищаючи  свою.  Намагайтеся  об’єктивно  розібратися  в причинах  її  виникнення.
·       Після  конфлікту  обговоріть  з  дитиною  причини його виникнення, визначте  неправильні  дії  вашої  дитини,  що  призвели  до конфлікту. Спробуйте знайти інші  способи  виходу  з конфліктної  ситуації.
·       Не обговорюйте  при  дитині  проблеми  її  поведінки. Вона може утвердитися в думці  про те,  що конфлікти неминучі,  і буде продовжувати провокувати їх.
Типи неправильного виховання в сім’ї
У дитячому та підлітковому віці  виховний вплив батьків і близьких є головним у формуванні певного стереотипу поведінкових реакцій.
Можна визначити деякі типи неправильного виховання, що впливають на поведінку дитини.
1.     Бездоглядність – дитина поза увагою батьків. Батьки й ніби турбуються про неї, але в основному дитина полишена сама на себе. Її духовними потребами, захопленнями ніхто не цікавиться, а навчання, вчинки, поведінка залишаються без контролю та уваги батьків.
2.     Впливає на поведінку дитини й надмірна опіка з боку батьків – гіперопіка. В цьому випадку характерні безперервні заборони, настанови, повчання, контроль за кожним кроком. У підлітків часто цей стиль викликає протест, що призводить до загострення взаємин.
3.     Інколи бажання дитини позбутися найменших труднощів, неприємних обов’язків стає настільки великим, що навколо неї створюють атмосферу захоплення, перебільшення, нахваляння її здібностей, найчастіше міфічних. Усі бажання дитини виконують, вона в центрі уваги – кумир сім’ї. виховується егоцентризм, виникають труднощі у створенні навичок систематичної праці та самостійності.
4.     Наступний тип – емоційне відкидання. Характерні ознаки: відчуженість, уникання контактів. Спостерігається в сім’ях, де один із батьків обтяжений дитиною, яка це постійно відчуває, або ж у сім’ях, де є інша дитина, яка має більше уваги з боку батьків. Сприяє розвитку підвищеної вразливості.
5.     Для жорстких взаємин характерною ознакою є жорстоке ставлення з суворим покаранням за дрібні провини. У дитини формується страх перед батьками, жорстокість.
6.     Часто можна почути від батьків: «Я не мала змоги…», «У моїх батьків не було змоги…», «Я все життя мріяла,…то нехай моя дитина досягне цього». Батьки намагаються дати дитині якомога ширшу освіту, розвинути примарні здібності. Дитина постійно зайнята, від неї вимагають високих результатів, не враховуючи її інтелектуальних можливостей. Дитина не має змоги гратися, спілкуватися з однолітками. З часом починає виконувати все формально. Такий стиль сприяє виснаженню нервової системи і виникненню тривожності. Це надмірна вимогливість.
Як поводитися батькам та  оточенню
схильної до суїциду дитини
Стратегічними напрямками  батьківської допомоги дітям із суїцидальним ризиком спеціалісти вважають поліпшення стосунків в сім’ї, підвищення самооцінки, самоповаги дитини, а також покращення спілкування у родині. Усі ці заходи мають призвести до підвищення самоцінності особистості дитини, її життя до такої міри, коли суїцидальні дії втрачають будь-який сенс.
Для підвищення самооцінки доцільно застосовувати такі заходи:
·        Завжди підкреслюйте все добре й успішне, властиве вашій дитині – це підвищує впевненість у собі, підвищує віру в майбутнє, покращує її стан.
·        Не чиніть тиску на підлітка, не висувайте надмірних вимог у навчанні, життя тощо.
·        Демонструйте дитині справжню любов до неї, а не тільки слова, щоб вона дійсно відчула, що її дійсно люблять.
·        Сприймайте, любіть своїх дітей такими, якими вони є – не за гарну поведінку та успіхи, а тому, що вони ваші діти, ваша кров, ваші гени, майже ви самі.
·        Підтримуйте самостійні прагнення своєї дитини, не захоплюйтесь її оцінюванням, не судіть її, знайте, що шлях до підвищення самооцінки лежить через самостійність і власну успішну діяльність дитини.
·        Слід тактовно і розумно підтримувати всі ініціативи своєї дитини, спрямовані на підвищення самооцінки дитини, особистісне зростання, фізичний розвиток, які посилюють успішність самостійної діяльності і життєдіяльності; майте на увазі, що підліток рано чи пізно має стати незалежним від своєї сім’ї й однолітків, налагодити стосунки із протилежною статтю, підготувати себе до самостійного життя і праці, виробити власну життєву позицію.
У випадку, коли ваші діти виявляють суїцидальні тенденції або відчай, слід поводитися так:
1.     Залишайтесь самими собою, щоб дитина сприймала вас як щиру, чесну людину, якій можна довіряти.
2.     Дитина має почуватися з вами на рівних, як із другом, це дозволить встановити довірчі, чесні стосунки. Тоді вона зможе розповісти вам про наболіле.
3.     Важливо не те, що ви говорите, а як ви це говорите, чи є у вашому голосі щире переживання, турбота про дитину.
4.     Майте справу з людиною, а не з «проблемою», говоріть з дитиною на рівних, не варто діяти як вчитель або експерт, розв’язувати кризу прямолінійно, це може відштовхнути дитину.
5.     Зосередьте свою увагу на почуття дитини, на тому, що вона замовчує, дозвольте їй вилити вам душу.
6.     Не думайте, що вам слід говорити щоразу, коли виникає пауза в розмові, використовуйте час мовчання для того, щоб краще подумати і вам, і дитині.
7.     Виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання, які будуть для дитини менш загрозливими, аніж складні, «розсліду вальні».
8.     Спрямовуйте розмову в бік душевного болю, а не від нього, адже ваш син чи донька саме вам, а не чужим людям, може повідомити про інтимні, особисті, хворобливі речі.
9.     Намагайтеся побачити кризову ситуацію очима своєї дитини, приймайте свою сторону, а не сторону інших людей, які можуть завдати їй болю, або щодо яких вона може вчинити сама.
10.          Дайте своєму синові чи доньці знайти свої власні відповіді, навіть тоді,коли вважаєте, що знаєте вихід із кризової ситуації.
11.          Ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, вислухати, бути зі своєю дитиною, коло та страждає, навіть якщо вирішення проблеми начебто не існує. Дитина у стані горя, в ситуації безвиході може примусити вас почуватися безпорадними й дурними, але вам, на щастя, найчастіше і не слід примати будь-яких певних рішень, негайно змінювати життя або навіть рятувати її – ваш син або дочка врятуються самі, варто тільки довіряти їм.
12.          І останнє – якщо ви не знаєте, що говорити, не кажіть нічого, просто будьте поруч!
У випадку, якщо існує реальний суїцидальний ризик або вже відбулася спроба, то батькам можна порадити таке:
1.     Першим кроком у запобігання самогубства завжди буває встановлення дворічного спілкування.
2.     Батькам слід подолати ситуацію, коли необхідність бесіди з дитиною про її суїцидальну спробу загострює їхні власні психологічні конфлікти або виявляє якісь їхні проблеми. Слід і в цій ситуації віддавати перевагу бажанню поговорити з сином або донькою і водночас – перемогти страх перед ціллю бесідою, щоб обов’язково відбулося спілкування і обговорення проблем.
3.     Діти у стані суцільної кризи стають надто чутливими, особливо до того, як і що говорять дорослі; тому не можна виливати на дитину несвідому чи свідому агресію; іноді корисно стає невербальна комунікація – жести, доторки тощо.
4.     Якщо батьки відчувають, що дитина начебто відхиляє їхню допомогу, їм слід пам’ятати, що вона водночас і прагне, і не хоче її.
Тому для досягнення позитивного результату в діалозі необхідні м’якість і наполегливість, терпіння і максимальний прояв співчуття і любові.

Поради першокурсникам

Вітаю вас, першокурсники, із новим статусом – статусом студента. Однак не так просто ввійти в ритм нового життя, як здається. Особливо нелегко дається  перший рік навчання, оскільки наш вищий навчальний заклад дещо відрізняється від школи, тому вчорашньому школяреві не завжди легко вписатися в нове студентське життя. Для полегшення адаптації до навчання в коледжі були сформовані наступні рекомендації:
Порада 1
Не нервуйся. У перші дні й навіть тижні навчання ти, напевно, будеш почувати розгубленість, а то й пригніченість - все навколо незнайоме, народу тьма, нікому до тебе немає діла. Це неприємний, але абсолютно нормальний стан, пов'язаний з адаптацією до нових обставин, що дуже скоро пройде. Але поки ти погано орієнтуєшся в тонкощах коридорів і нумерації аудиторій, візьми собі за правило виходити з дому (або гуртожитку) хвилин на 10-15 раніше, ніж того вимагає час на дорогу до коледжу. По-перше, не запізнишся на першу пару, а по-друге, не будеш зайве нервувати.
Порада 2
Потрібних людей треба знати в обличчя. Тому в перші ж дні дізнайся, де знаходиться приймальня директора, заступників з навчальної та виховної роботи, психолога.  Це допоможе потім оперативно вирішувати різні питання.
Порада 3
Розклад - це основа. На відміну від шкільного, училищний  розклад може змінюватися, тому не лінуйся заглядати в нього.
Порада 4
Не відтягуй з відвідуванням бібліотеки. Теоретично, підручників повинно вистачати на всіх студентів, але це тільки теоретично. На ділі ж діє принцип "хто не встиг, той спізнився", і переможеним в цій гонці дістаються найстаріші і пошарпаніші видання, а то й зовсім нічого. Заздалегідь дізнайся, що потрібно мати при собі, щоб тебе записали в бібліотеку.
Порада 5
Поспішай завести знайомство з одногрупниками. Як правило, ці люди стають друзями на все життя. Запиши номери їх телефонів і адреси електронної пошти, особливо телефон старости групи. Не соромся дзвонити однокурсникам, щоб уточнити розклад, термін здачі контрольних, рефератів і т. д.
Порада 6
Запасися достатньою кількістю зошитів. Той, хто, не бажаючи "тягати зайву вагу", пише всі конспекти в один зошит, робить велику помилку: готуватися до іспитів із таких записів буде неймовірно важко. На звороті обкладинки запиши прізвище, ім'я та по батькові викладача, який викладає навчальну дисципліну та дізнайся дні та години, коли він приймає перездачі, ця інформація виявиться дуже цінною.
Порада 7
Подбай про те, щоб в сумці завжди лежали "про запас" 1-2 ручки - паста у них має звичку за звичай закінчуватися в найвідповідальніший момент. На лекціях дуже корисно мати при собі ручку червоного або зеленого кольору або кольоровий маркер - за допомогою їх можна підкреслювати найбільш важливі формули і визначення, ставити позначки на полях, виділяти нові терміни і т. д. Для занять іноземною мовою заведи не один, а кілька зошитів: у найтовстіший записуй граматичні правила, а в тих, що тонші, роби вправи. Про всяк випадок тримай у сумці хоча б один чистий зошит - на всяк випадок.
Порада 8
Якнайшвидше навчися конспектувати лекції. Це нескладно, головне - розробити систему символів і зрозумілих тобі скорочень. Усі символи разом із розшифровкою запиши на зворотному боці обкладинки зошита. Конспектуючи, не економ на папері. Залишай в зошиті поля для додаткових нотаток. Пам'ятай, що лекція не диктант, тому не потрібно записувати за лектором слово в слово. Записуй лекцію у вигляді тез.
Не переживай, якщо у тебе не відразу буде виходити. Ведення конспекту - особлива наука, що вимагає тренування. Якщо відчуваєш, що безнадійно відстаєш, залиш в зошиті вільне місце, - можливо, інші виявляться спритнішими, і після лекції ти в них перепишеш, заповнивши ці пропуски.
Порада 9
Налаштуйся на те, що підготовка до сесії починається ... із першого заняття. Перед черговою лекцією не лінуйся переглянути конспект попередньої. Заодно з'ясуй, чи багато залишилося зовсім незрозумілих понять. Якщо прояснити їх не вдається навіть за допомогою підручника, не соромся звернутися до викладача - краще, якщо ти запитаєш його зараз, ніж він потім - на іспиті. Читати літературу теж треба починати відразу. На семінарах не відсиджуйся в куточку, а веди себе активно - виступай із доповненнями, уточненнями, задавай питання.
Порада 10
Радій! Студентське життя буває один раз у житті, і воно неповторне! У нас в училищі проводяться всілякі масові заходи, змагання, конкурси, не лінуйся їх відвідувати. Потім буде що згадати!

Вчіться правильно висловлювати свої думки


• Щоб навчитися правильно говорити, треба навчитися читати і слухати.

• Читаючи, зосереджено заглиблюйтеся у зміст написаного: намагайтеся побачити, почути, зрозуміти й запам’ятати художні особливості мови, мовні звороти.

• Словниковий запас значно збагатить спеціальна робота: заведіть словник для запису нових слів, тренуйтеся в їх вимові та використанні, добирайте до них антоніми та синоніми, вивчайте слова, що використовуються в переносному значенні.

• Намагайтеся не лише запам’ятати мову оратора, а й відповідні прийоми.

• Стежте за побудовою речень, не вживайте складних конструкцій.

• Стежте за тим, щоб у розповіді не було слів-паразитів, не використовуйте непотрібних повторів — це збіднює мову.

• Щодня читайте вголос по 15—20 хв, усвідомте зміст тексту, поміркуйте, де зробити паузу, поставити наголос, якого емоційного відтінку надати мові.


ШЛЯХИ ВИХОДУ З ДЕПРЕСІЇ

1.     Виговоріться! Це можливо, коли поруч є хтось, хто може вас вислухати, кому ви довіряєте. Проблема відсутності співбесідника періодично виникає перед усіма і це є основною частиною скарг на самітність. Тому цініть тих, до кого можна звернутися у важку хвилину. Дуже часто полегшення приносить розмова з незнайомою людиною ( в поїзді, в черзі).

2.    Напишіть листа! Якщо підходящого співбесідника не має, а з першим ліпшим розмовляти ви не наважуєтесь, у вас є інший спосіб: опишіть всі свої переживання у формі листа, кому завгодно. Причому лист не обов’язково відправляти. А якщо ви його збережете, то через деякий час його цікаво буде перечитати і зробити висновки.

3.     Зробіть собі подарунок! Це можна зробити як і буквально (піти в магазин і купити що небудь) так і в переносному значенні – “подарувати” собі декілька годин або цілий день проведення часу. Дозвольте собі займатися тим, чим хочеться. Але при цьому пам’ятайте – такі “подарунки” не потрібно робити дуже часто, бо радість від них буде згасати.

4.     Допоможіть іншому! Завжди є людина, яка потребує допомоги, або хоче бути вислухана. Переключивши свою енергію на допомогу іншому, ви не лише зробите добру справу, але й допоможете собі вийти з пасивного настрою, активізуєте себе тому, що творити добро завжди приємно.

5.     Відчуйте землю під ногами! Ця рекомендація виконується буквально, фізично, хоч діє на емоційний стан людини. Такі відчуття, як паніка, жах, захоплюють людину яка тоне, та не вміє плавати, не має опори під ногами. А у вас же є опора в буквальному розумінні, ви ж можете ногами відчути землю! Так зробіть це: відчуйте ногами тверду опору на якій ви знаходитесь, трішки пострибайте, уявіть, що ви гігантське дерево, яке пускає коріння в землю. Головне – всім тілом відчуйте свої переваги над людиною, яка тоне. Реальне  (буквальне) відчуття твердої землі підвищує впевненість в собі, вливає заряд нових сил та оптимізму.

6.     Розчиніть печаль у сні! Лягти і заснути – один з найпростіших і найвідоміших способів попрощатися з поганим настроєм. Мозок, який відпочив направить думки на шлях більш конструктивних рішень та оптимістичного відношення до життя і до проблем, які виникають на життєвому шляху. Не випадково, майже у всіх народів існує прислів’я, на зразок російського “Утро вечера мудренее”. Не забувайте перед тим, як заснути, налаштувати себе на те, що коли прокинетесь, ви будете дивитися на світ радісно та впевнено – без всіх гірких та негативних думок, від яких лише опускаються руки і нічого не змінюється на краще.

7.     “Не має лиха без добра”! Візьміть олівець(краще всього кольровий) і напишіть все хороше, що у вашому теперішньому стані або у випадку який викликав печаль ( адже не може бути, щоб абсолютно нічого хорошого не було, такого просто не буває!).

8.     Перестаньте себе лякати!

Живіть теперішнім! Формула щастя: не шкодувати за минулим, не боятися майбутнього, насолоджуватися теперішнім.  



Викладачам


Викладачу-початківцю

Як виступати перед аудиторією




Головне — не боятися, а працювати над собою та практикуватися. Потрібно мати тільки бажання.



Правила успішного публічного виступу



1. Підготовка до виступу. Щоб подолати страх перед аудиторією, необхідно ретельно підготуватися до виступу та ґрунтовно засвоїти матеріал доповіді:

• ретельно вивчіть зміст доповіді;

• складіть план виступу;

• підготуйте наочні матеріали (таблиці, презентації тощо);

• продумайте актуальні приклади з життя, доберіть цікаву інформацію з додаткової літератури.

2. План виступу.

• Продумайте основні запитання вашої теми (виступ повинен мати обов’язково вступ, основну частину й висновок).
• Доберіть афоризми, цитати або висловлювання відомих людей.
• Напишіть головні фрази, що відображають суть вашої теми.
3. Як виступати.
• Стежте за часом (якщо є регламент).
• Стійте так, щоб аудиторія могла вас добре бачити. Тримайте пряму поставу, уникайте нервових рухів (гра з ручкою, смикання волосся тощо).
• Використовуйте жести.
• Підтримуйте зоровий контакт з аудиторією.
• Говоріть упевнено.
• Варіюйте тон свого голосу, не розмовляйте монотонно.
• Повторюйте основну думку.
• Добре продумайте, яку термінологію та слова використати, щоб правильно передати свою думку.

Якщо ви боїтеся виступати, просто практикуйтеся, практикуйтеся, практикуйтеся — і все буде гаразд!
Пам’ятка
викладачам для підтримки дисципліни в групі

          При роботі в групі  необхідно враховувати наступні принципи:
1.           Встановіть з вашими студентами доброзичливі відноси­ни. Продемонструйте ваш особистий інтерес до їх життя, проблем.
2.           Своїм особистим прикладом вчіть їх поважати людей, наділених владою.
3.           Будьте прикладом самодисципліни, адже студенти його переймають.
4.           Сприймайте батьків студентів, як своїх союзників. 
5.     Поводьтеся так, щоб студенти відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.

6.     Дотримуйтеся доброзичливого тону, будьте уважні до кожного студента. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у групі. 

Що в першу чергу необхідно зробити, щоб добитись хорошої дисципліни:
1.             Будьте самі зібрані. Дотримуйтесь режимних вимог (приходьте у групу завчасно, завчасно плануйте та готуй­те все необхідне).
2.               Піклуйтесь, щоб група була організованою та згурто­ваною.
3.            Встановіть та вимагайте від студентів дотримання ета­лонів поведінки у стандартних ситуаціях: як входити в аудиторію, як сидіти, відповідати, виходити.
4.            Всі без виключення викладачі мають вимагати певних норм поведінки на заняттях. Поблаж­ливість  все розхитує.
5.            Заохочуйте та хваліть тих, хто дотримується ваших вимог. Будьте при цьому конкретними.

6.     Поводьте себе так, щоб було видно, що ви керуєте групою. Проявляйте рішучість, умійте спрямовувати діяльність студентів. Відсутність чітких розпоряджень є сти­мулом до поганої поведінки.

Що таке стрес?

Стрес – психоемоційне напруження організму, що виникає як відповідь на подразнення (це може бути подія, зустріч, обставини, конкретна людина, випадок тощо) і може проявлятись через роздратування, злість чи розгубленість або навпаки – бурхливу радість.
Чи завжди стресовий вплив є шкідливим?
Стрес може виявляти як корисний, так і руйнуючий вплив. Це залежить від природи самого подразника, його інтенсивності, тривалості впливу і т.зв. сумарності впливів та від реакції людини на нього.
Внаслідок чого з’являється стрес?
Стрес трапляється внаслідок щоденних проблем, таких як екзамени, непорозуміння, інформаційні перевантаження, гамір, дорожні пробки, нестача часу чи душевні травми та інше.
Виникнення стресу пов’язується з будь-якою діяльністю, уникнути його може лише той, хто нічого не робить. Та кому цікаве життя без спроб, без успіхів, без помилок?
Які прояви та наслідки стресу?
Взагалі, їх дуже багато. Деякі з них:
Емоційне напруження:
-      занепокоєння;
-      хвилювання;
-      побоювання;
-      страх перед екзаменом.
Порушення в роботі деяких органів, систем:
-      прискорене серцебиття;
-      надмірне потовиділення;
-      неприємні відчуття у шлунку;
-      зниження опірності організму;
-      хвороби тіла;
-      зростання травматизму.
Як подолати стресове напруження?
Існує багато способів виходу із стресу, кожен вибирає для себе найбільш сприйнятливий. Наведемо перелік цих способів, опанувавши їх, ви зможете дати слушну порадку дитині, якщо вона потрапить в стресову ситуацію.
1.      Сконцентруйте всі свої зусилля на тому, щоб щось зробити з ситуацією, в якій опинились;
2.      Відсуньте на деякий час всі справи, крім найголовнішої, яка потребує негайного вирішення, встанови пріоритети, визнач головні життєві цілі;
3.      Сядьте за планування діяльності – розробіть стратегію дій;
4.      Заспокойтесь, “візьміть себе в руки”, аби “гарячкою” не зіпсувати справи;
5.      Знайдіть симпатію, розуміння, підтримку в оточенні;
6.      Відшукайте щось хороше в тому, що сталося;
7.      Якщо ви віруюча людина, покладіться на волю Бога;
8.      Прийміть реальність того, що вже сталось;
9.      Спробуйте перевести все в жарт, використовуючи почуття гумору;
10.  Відволічіться (телевізор, музика, книги, приємні спогади, прогулянка), аби не думати про ситуацію, що призводить до напруження;
11. Обговоріть свої хвилювання, страхи, потреби, турботи з кимось, кому довіряєш;
12. Зверніться до фізичних вправ, спорту, танців, бігу, бігу на місці, прогулянок в енергійному темпі, рухливих ігор (регулярні фізичні навантаження покращують здоров’я, а чим краще здоров’я, тим легше боротися зі стресами);
13. Скористайтесь пет-терапією (лікування за допомогою спілкування з домашніми тваринами);
14. Позитивні емоції – найкращі ліки: займіться улюбленою справою, зробіть собі подарунок, покращіть настрій тому, хто сумує поруч;
15. Вкладіть себе спати;
16. Холодний або контрастний душ – також ефективний спосіб позбавлення від стресового напруження;
17. Виключіть з оточуючого себе середовища великі плями червоного та жовтого кольору (найбільш заспокійливими вважаються м’які пастельні фарби зелено-блакитної гами);
18. Організуйте своє життя: якщо ви потерпаєте від дефіциту часу, візьміть за звичку прокидатися на 15 хвилин раніше;
19. Займіться шоколадотерапією та бананотерапією;
20. Найкращий відпочинок – чергування фізичного та розумового навантаження;
21. Зосередьте увагу на приємних подіях свого життя. “Беріть приклад з сонячного годинника – ведіть рахунок лише радісним дням” (німецьке прислів’я);
22. Оволодійте дихальними вправами, які використовуються для подолання напруження. Наприклад:
·                         спробуйте дихати, імітуючи дихання сплячої людини.
·                         зробіть декілька повільних і глибоких вдихів-видихів, при цьому дотримуйтесь такої схеми: вдих (рахуй до чотирьох) - затримка дихання (рахуй до двох) – видих (рахуй до чотирьох).
·                         подихайте “животом” (т.зв. “черевне дихання”): спосіб повторює попередній, але при цьому втягується-випинається передня черевна стінка.
23. Дивіться вгору: вченими доведено, що наші почуття, незалежно від того, позитивні вони чи негативні, загострюються, коли ми дивимось вниз; припинити розвиток нападу тривоги можна, якщо дивитися вгору;
24. Спробуйте посміхатися: навіть якщо це буде лише щось віддалено схоже на посмішку, куточки рота, зігнуті вгору, надсилають мозку сигнал, який покращує стан;
25. Використовуйте аутотренінг;
26. Хвилинна релаксація: розслабьте куточки рота, плечі, зволожте губи, прослідкуйте, щоб обличчя і тіло були спокійно розслаблені;
27. Знайдіть собі якесь заняття: прибирання, прання, миття посуду – будь-яка діяльність у стресовій ситуації виконує роль “громовідводу”.
Цей перелік – далеко не весь. Існує ще багато різних способів і прийомів для подолання стресових навантажень. Іноді до стресових переживань призводять ситуації, коли людині хочеться від чогось відмовитись, щось заперечити, але досить складно сказати “ні”. Тоді вступають у двобій: тиск друзів чи знайомих, традицій чи обставин, із однієї сторони, та особисті інтереси чи життєві цінності, з іншої сторони. І, не рідко, через відсутність вміння відстоювати свої позиції, бути переконливим та впевненим, доводиться коритися волі та бажанням інших, що не завжди приємно, а іноді ще й може тягти за собою непередбачувані наслідки, неприємності.

Самодопомога при стресі

Як допомогти собі в стресовій ситуації?

·        У гострій стресовій ситуації не слід приймати ніяких рішень. Виключення складають стихійні лиха, коли мова йдеться про порятунок самого життя.
·        Порахуйте до десяти, і лише потім поверніться до ситуації.
·        Займайтеся своїм диханням. Повільно вдихніть повітря носом і на якийсь час затримайте подих. Видих здійснюється поступово, також через ніс, зосередившись на відчуттях, пов’язаних з вашим подихом.

Якщо під час стресової ситуації Ви знаходитесь  у приміщенні:
·        Встаньте, якщо це потрібно, і, вибачившись, вийдіть із приміщення.
·        Наприклад, у вас завжди є можливість піти в на коридор чи в будь – яке інше місце, де можна побути одному.
·        Скористайтесь будь-яким шансом, щоб змочити чоло, скроні і артерії на руках холодною водою.
·        Повільно озирніться навколо, навіть у тому випадку, якщо приміщення, у якому ви знаходитесь, добре вам знайоме. Переводячи погляд з одного предмета на іншій, огляньте їх.
·        Подивіться у вікно на небо, зосередьтесь на тому, що бачите. Коли ви востаннє  так дивились на небо?
·        Набравши води у склянку (у крайньому випадку, в долоні), повільно, зосереджено, випийте її. Сконцентруйте свою увагу на відчуттях, коли вода буде текти по горлу.

·        Станьте струнко, поставте ноги на ширині плечей і на видиху нахиліться, розслабивши шию і плечі, щоб голова і руки вільно звисали. Дихайте глибше, стежте за своїм подихом. Продовжуйте робити це протягом 1 – 2 хвилин. Потім повільно станьте струнко. Виконуйте вправи обережно, щоб не закрутилася голова.

Якщо стресова ситуація застала Вас десь поза приміщенням:
·     Озирніться навколо. Спробуйте глянути на навколишні предмети з різних позицій. Детально розгляньте небо, називаючи про себе усе, що бачите.
·     Знайдіть будь-який дрібний предмет (листок, гілку, камінь) і уважно розгляньте його. Розглядайте предмет не менше чотирьох хвилин, знайомлячись з його формою, кольором, структурою таким чином, щоб зуміти чітко представити його із закритими очима.
·     Якщо є можливість, випийте води.
·     Простежте за своїм подихом. Дихайте повільно, через ніс. Зробивши вдих, на якийсь час затримайте подих, потім також повільно, через ніс, видихніть повітря. При кожному видиху зосереджуйте увагу на тому, як розслаблюються й опускаються ваші плечі.
·     Цього буде достатньо для першої допомоги собі. Не зашкодить і прогулянка, словом, будь-яка робота, що вимагає фізичної активності і зосередження, але, знову ж, не перестарайтеся.

Особливості використання нейробіки
Нейробіка - це розумова гімнастика, аеробіка для мозку, спрямована на покращення розумової діяльності. Це комплекс простих вправ, які сприяють поліпшенню пам’яті, дають додаткову енергію і підвищують здатність нашого мозку до будь-якої роботи в будь-якому віці. Термін був введений Лоуренсом Катцем і Меннінгом Рубіном із США. Нейробічні вправи дуже прості, займатися ними може будь-яка людина у будь-який час і в будь-якому місці. Свій мозок можна і потрібно тренувати вдома, на роботі, в дорозі, під час прогулянки. Найчастіше людям для підтримки тонусу мозку рекомендується виконувати вправи для розвитку пам’яті, вирішувати логічні головоломки, розгадувати кросворди та ін.. Необхідно щодня міняти рутинні і шаблонні дії на нові, не звичні вам, які задіюють один, а краще - декілька органів почуттів, тобто виконувати звичайні дії незвичайним способом.

Головні завдання розумової гімнастики:                     
-          стимуляція роботи мозку;
-          тренування пам’яті.
Вправи для стимуляції роботи мозку
1.       Нове оточення. Сходіть туди, де ви ще ніколи не були або куди заходите дуже рідко.
2.       Зміна щоденних рухів. Ця вправа зміцнює нервові зв’язки і так само може створювати нові. Наприклад, візьміть вашу комп’ютерну мишку (зубну щітку, ручку та інші предмети щоденного користування) в іншу руку (якщо ви правша, значить - в ліву, і навпаки) і почніть управляти нею. Якщо в результаті у вас з’явиться відчуття невпевненості і незручності, не переживайте: ваш мозок вчиться новим навичкам.
3.       Нові маршрути. Міняйте звичні маршрути дороги до призначеного місця (в магазин, на навчання чи роботу), за якими звикли ходити кожен день, навіть якщо вони займуть більше часу. Звична дорога притупляє сприйняття реальності. Шукайте нові маршрути. Таким чином розвивається просторова пам’ять.
4.       Нестандартні відповіді. Відповідайте на стандартні запитання нестандартно. Навіть на запитання «Як справи?» можна відповісти десятками різних фраз.
5.       Монети. Якщо ви застрягли в довгій черзі, нащупайте в кишені монетку і намагайтеся, не дивлячись на неї, розрізняти номінал тільки пальцями. Вправу корисно робити, коли ви кого-небудь або чого-небудь чекаєте. Це непогано розвиває моторику пальців, увагу і пам’ять. Час йде швидше, і чекання стає не таким тяжким.
6.      Нова інформація. Читайте нові журнали і газети на теми, якими раніше не цікавилися.
7.      Кросворди та головоломки. Рішення кросвордів, логічних загадок, головоломок, складання пазлів - відмінний спосіб змусити свій мозок працювати, а тим самим підтримати його активність. Розгадуйте їх частіше і тренуйте свій мозок.
8.      Телевізор без звуку. Вимкніть звук телевізора і, дивлячись на зображення, намагайтеся відтворити діалог чи монолог.
9.      Новий темп. Цю вправу можна зробити у вихідний день. Якщо ви зазвичай все робите повільно, намагайтеся прискорити темп у 2 рази. Якщо ж ви і хвилини не можете всидіти на місці, змусьте себе все робити неквапно. Це вимагає великої концентрації.
10.   Жарти. Придумувати нові жарти і анекдоти - дуже цікаво і корисно для мозку. Це не тільки стимулює розумову активність, а й розвиває здатність мислити креативно.
11.   У межах своєї оселі, кімнати пробуйте по кілька хвилин на день ходити наосліп. Це розвине вашу пам’ять і «розбудить» інші органи чуття.
12.   Оновлення гардеробу. Як не дивно, образ людини багато в чому залежить від того, у що вона одягається. Загляньте у свій гардероб і купіть речі, які в ньому не зустрічаються.
13.   Нове хобі. Не упускайте можливості зайнятися новим видом спорту або хобі.
14.   Будьте впевнені в собі! Якщо вам пропонують вирішити будь-яку творчу задачу, в якій ви не фахівець, візьміть її. Мозок, позбавлений звичних рутинних рамок, запрацює активніше у пошуку нового рішення.
Вносьте різноманітність у своє життя!

Поради батькам

1.    Відностеся до дітей відповідно до їх віку, пред'являйте вимоги, відповідно до їх віку і здібностей. Те, що Ваша дитини вже студент, не означає, що вона повністю може відповідати за власне життя та приймати правильні рішення. Завищені вимоги ведуть до підвищення рівня тривожності; занижені - до зниження мотивації і успішності.
2.    Цікавтеся справами Вашої дитини в училищі, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
3.    При спілкуванні необхідно враховувати психологічні особливості Вашої дитини, її емоційний стан, тип її сприйняття світу, тип темпераменту та вікові особливості.
4.    Сприяйте зниженню тривожності і страхів.
5.    Якщо дитині важко дається котрась із навчальних дисциплін, краще зайвий раз допомогти їй і надати підтримку, а коли вона досягне навіть невеликого успіху, не забудьте про похвалу.
6.    Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, зустріньтеся і обговоріть це із куратором, психологом училища.
7.    Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага та розуміння.
8.    І пам’ятайте: усвоїх батьках діти хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів!
Лист-звернення дитини до своїх батьків

·          Не псуйте мене. Я чудово знаю, що я не повинен отримувати все, про що прошу. Я просто перевіряю вас. Не бійтеся виявляти твердість характеру.  Це дозволяє мені знати міру і місце.
·          Не застосовуйте силу по відношенню до мене. Інакше це навчить мене вважати, що сила — це все, що має значення. 
·          Не давайте марних обіцянок. Це підірве мою довіру до вас.
·          Не піддавайтеся на мої провокації, коли я говорю і роблю речі, які засмучують вас.
·          Не засмучуйтеся, якщо я говорю, що не люблю вас. Просто я хочу, щоб ви пошкодували про те, що зробили по відношенню до мене.
·          Не примушуйте мене відчувати себе маленьким. Я компенсую це тим, що поводитимуся так, ніби я — «центр Всесвіту».
·          Не робіть для мене і за мене те, що я можу зробити сам. Якщо це відбудеться, я вимагатиму, щоб ви прислужували мені завжди.
·          Не звертайте уваги на мої безглузді витівки. Ваша підвищена увага допоможе тільки їх закріпити.
·          Не робіть мені зауваження у присутності інших людей. На зауваження я реагуватиму лише наодинці, без сторонніх.
·          Не намагайтеся мене повчати в конфліктній ситуації. Я все одно нічого не почую, а якщо почую, то не стану реагувати. Поговоріть зі мною тоді, коли ваш гнів мине.
·          Не примушуйте мене вважати, що помилки, зроблені мною, це — злочин. Я повинен навчитися робити помилки, не вважаючи при цьому, що я ні на що не здатний.
·          Не прискіпуйтеся до мене і не бурчіть. Інакше мені доведеться прикинутися глухим, щоб якось захиститися.
·          Не вимагайте від мене пояснень з приводу моєї поганої поведінки. Я, дійсно, відразу не зможу її пояснити.
·          Не відмахуйтеся від мене, якщо я ставлю вам прямі запитання. Інакше раптом можете виявити, що я перестав вас питати і шукаю потрібну інформацію там, де мені її пропонують.
·          Батьки не вважайте, що вибачитися переді мною — нижче за вашу гідність. Ваше чесне вибачення і визнання своїх помилок викликає у мене теплі почуття до вас та повагу.
·          Ніколи не стверджуйте, що ви праві та досконалі.
·          Не забувайте, що мені потрібні ваші розуміння і підтримка.
·          Ставтеся до мене так, як ставитеся до своїх друзів. Я теж хочу бути вашим кращим другом.
·          Не забувайте, ваші щирі слова і теплі побажання, які ви даруєте мені, згодом повернуться до вас сторицею.

    Пам’ятайте, що у Вас є найбільше диво на світі. Це диво я — ВАША ДИТИНА!